“Монстрики ночі”

З циклу “Серце на двох !”
Частина 2. Соціалізація.
Розділ: Основні правила соціалізації.
--------------------

“Моя собака боїться гуляти, коли темно...”
“Не можу вийти з хати, як вечоріє…”
“Коли сутеніє, пес починає мене охороняти та гарчати на всіх, хто проходить поруч…”

Хто впізнає поведінку своєї собаки?
Нажаль, як показує мій практичний досвід - багато.

Для всіх істот, що з почуттів найбільше орієнтуються на звичайний зір, не спеціалізований на нічному бачені, природно сприймати темноту, як підвищений рівень напруги та можливих загроз. Нормально, повертатися в дім чи лігво, коли настає темінь. Адекватно, ставати в насторогу та оборону, коли важко контролювати події навколо.
Тому нічний час, як для собак, як і для їх господарів- не найприємніший для мандрівок. Та сучасний часовий ритм міського життя обов'язково поставить нас в рамки “пізно вечірніх прогулянок”.

І настає момент, коли замість допомоги в соціалізації собаки в складних умовах, ми ще й закріплюємо додаткові страхи та фобії перед темнотою.

Як зазвичай ведуть себе господарі в період вечірніх прогулянок?
“ Біжу вигуляти пса, поки не сутеніє”.
“ Ой, за пів години вже буде темно - треба повертатись додому !”
“ Давай швиденько роби всі свої справи, бо вже погано видно!”
“ Не буду спускати тебе з повідка, бо не бачу, що ти робиш в кущах! Краще іди поруч.”
“ Гратися будеш завтра зранку - зараз бігом, два кола розімнути лапи, і додому на вечерю…”

Який приклад ми показуємо собаці? Які висновки вона робить? Яку модель поведінки закріплюємо щодня?
Читаючи поведінку свого лідера, як орієнтир та основний приклад для наслідування в житті, собака швидко і твердо формує паралель : ми не любимо прогулянки в сутінках ! Задача одна : якнайшвидше втекти додому, бо це загрожує нашому життю!

Не багато часу, пес виростає, стає дорослим членом сім'ї, і закономірно бере на себе обов'язки приймати повноцінну участь у захисті рідних йому істот від “ монстрів ночі”.
“Що посіємо - те й пожнемо !” - гарна життєва приказка.

Щоб уникнути лишніх соціальних фобій та конфліктів, особливо доки психіка цуценяти ще пластична, здатна легко формуватися, Вам варто час від часу робити декілька важливих тренінгів:
- хоча б раз чи два в тиждень виходьте гуляти після 11 вечора. Нехай це буде не довга прогулянка, але дуже спокійна та розмірена.
- деколи ходіть гуляти в темний період в інші місця, не звиклі для щоденних моціонів, часто зупиняйтесь та присідайте до собаки, робіть цікаві ігрові вправи та щедро винагороджуйте.
- беріть з собою щось смачне не лише для собаки, але і для себе : якщо лідер СПОКІЙНО, не озираючись та не нервуючись, жує печиво, то ймовірність, що з кущів вискочить тигр зменшується в десятки разів.
- як можна частіше сідайте на лавочки, а ще краще - на траву. Ваш власний приклад повного розслаблення - це найкращий доказ собаці, що загроз немає, ви не боїтеся, не втікаєте, не намагаєтесь якнайшвидше повернути додому.
- відпускайте собаку вільно бігати без повідка навіть в сутінках ( безумовно, в місцях де немає потенційних небезпек життю собаки). Щоб бачити її в темноті- вішайте на ошийник “світлячок” чи малесенький ліхтарик.
- не дозволяйте своїй підсвідомості пришвидшувати крок чи скорочувати звичний час прогулянок.

І, до-речі, при нагоді зробіть собі подарунок - відкрийте фантастичну річ:
неспішна прогулянка засніженим зимовим парком десь між першою та другою ночі, коли тихенько падає лапатий сніг, повітря дзвенить від чистоти та морозу, жодної душі навколо, і лише дві пари слідів на запорошеній стежині : людини та собаки...
Ця прогулянка залишиться у Вашому серці назавжди !

_________________
  ©  Олександра Береговенко
Львів 2017