З циклу «Серце на двох».

Уривок з розділу:« Дитина та собака »

 ---------------------------------------

*В цьому уривку використовується термінологія: Сім’я та Зграя, Лідери та Вожак, Аутсайдери та парні утворення. Детально про особливості формування, закони створення, поведінку та внутрішнє спілкування, описано в розділі «Сім’я та Зграя»

 

«Немовля та собака»

 

Один з найважливіших моментів в житті кожної сім’ї – народження дитини.

Це чудова мить, яка назавжди змінює всіх нас.

Та деколи, наші незнання чи помилки можуть стати причиною непорозуміння та непотрібних конфліктів.

В цій главі хочу дати Вам декілька корисних порад, як провести знайомство собаки та новонародженої дитини так, щоб закласти міцний фундамент дружби на багато років.

Ці перші кроки одні з найважливіших та найемоційніших. І саме від нас – людей - буде залежати їх вірність та результати в майбутньому.

 

Для собаки поява в Сім’ї дітей – завжди хороша ознака. Це майбутній розвиток та сила вашої групи, доказ спокою та стабільності в житті, достатньої кількості здобичі та інших ресурсів.

 

Тому поява на порозі матері з немовлям, сприймається собакою хоч і закономірно обережно, та позитивно.

 

Але тут приховується одна з особливостей формування внутрішньосімейних стосунків, через яку деякі собаки можуть зустріти Вашу дитину злякано, обережно, нервово, демонструючи підкреслену недовіру чи відвертий страх.

Справа в тому, що поява цуценят в природі означає підвищення статусу цілої Сім’ї, але одночасно може означати і пониження статусу окремих слабких її членів, особливо якщо мова йде не про Сім’ю, а про Зграю*.

 

В стосунках: «члени сім’ї - аутсайдер»*, поява цуценят може вилитися у виражене відсторонення в контактах, збільшення напруження та вірогідності різних конфліктів.

Тому, якщо пес живе з вами в статусі максимально підкореного члена чи аутсайдера, поява дитини для нього може означати втрату навіть тих мінімальних перспектив та привілеїв, що були раніше. Це і тягне за собою страх , надмірну обережність та навіть демонстрацію агресивної настороженості в собаки.

 

Щоб показати собаці, що з появою немовляти її життя не погіршиться, ніхто не буде загрожувати її «місцю під сонцем», і вона залишилась такою ж улюбленою, як і раніше, вам потрібно знати та розуміти декілька правил та процесів у формуванні сімейних стосунків в дикій природі псових. Тоді не виникне зайвих проблем чи непорозумінь.

 

«Лігво».

В природі лігво – найбільш спокійне та затишне місце для Сім’ї. І лише щось серйозне та потенційно небезпечне принесе хаос на цю територію.

 

Тому для собак ремонти; різка перестановка меблів та речей; щезнення звиклого, старого та поява іншого, нового; активний рух в квартирі; надлишок емоцій – це завжди хвилювання та стрес.

Для зменшення негативного впливу життєвих обставин, постарайтесь заздалегідь підготувати місце чи кімнату для дитини, щоб дати собаці достатньо часу звикнути до новизни та змін.

 

«Територія особистості»

 

Речі, підстилку, іграшки собаки в ідеалі не переносити та не забирати. Якщо ж ви плануєте пересунути «ліжко» вашого пса в інше місце – зробіть це поступово, крок за кроком, за декілька місяців до появи малечі в домі.

 

Якщо ваша собака спала з вами в ліжку, і після народження дитини ви плануєте відселити її в інше місце – кардинальні зміни почніть за багато місяців до народження дитини, чим раніше – тим краще.

Не проганяйте собаку різко або силою. Інакше появу немовляти в домі пес може пов’язати з власною втратою найціннішого ресурсу: максимального захисту, демонстрації довіри та любові від Лідерів. І як в майбутньому на такі зміни відреагує чотирилапий – нам залишиться лише вгадувати.

 

Тому, чим раніше Ви скоректуєте звичні «правила гри» та рамки дозволеного – тим менше шансів, що пес знайде причину свого пониження статусу саме в появі дитини.

Хоча буде найкраще, якщо ви залишитесь вірними своїм старим звичкам, не порушуючи балансу та звиклого Вам образу життя.

 

«Перше знайомство із запахами нових членів родини»

 

Ще до повернення мами та немовляти додому, принесіть з пологового будинку пеленку, підгузник чи вживаний одяг новонародженого і запропонуйте собакам спокійно та уважно ознайомитись із запахом нового члена сім’ї.

Буде чудово, якщо ви спеціально візьмете якийсь рушник чи вже непотрібну вам футболку, потримаєте день чи два коло дитини, загорнете її на деякий час в ці речі, а потім принесете додому та «подаруєте» собаці.

Це буде перше, найкраще та безконфліктне знайомство з новими запахами та відчуттями, без зайвих хвилювань та поспіху.

І коли в домі з’явиться маля – воно вже не буде «чужим» вашому улюбленцю.

 

« Їжа»

 

В дикій природі кількість здобичі, частота та легкість її отримання завжди відбивається на рівнях напруження та психологічного самопочуття кожного окремого члена, та всієї сім’ї в цілому. Особливо це відчувається в період народження цуценят. Враховуйте ці інстинктивні реакції і Ви уникнете лишньої невпевненості та зменшите можливі «гострі кути» від нових життєвих перемін.

 

В період очікування народження дитини, особливо в останні дні та перший тиждень по тому, збільшіть на четвертину добову норму їжі собаки, та розділіть її на більшу кількість годування.

Для собаки це буде означати збільшення ресурсів Сім’ї, та підтвердить в її очах силу Лідерів. Такий позитивний знак - завжди хороша ознака вдалого часу для поповнення новими членами.

 

«Робота для мозку»

 

Останні дні перед пологами та перших два тижні після народження дитини і появи її в домі, давайте вашій собаці більше пошукових ігор, зайнять, де потрібно багато думати, гризти, шукати та здобувати смачні кусочки їжі.

 

В цей час ви будете зайняті новими приємними клопотами, і щоб пес не відчував себе «відстороненим» чи раптом непотрібним – придумайте йому цікаву роботу без вашої безпосередньої участі.

 

«Формування тісних стосунків»

 

Навіть вже після появи немовляти в домі, час від часу давайте собаці понюхати речі дитини. Для чотирилапих завжди цікаві та важливі такі моменти в налагоджені контакту. І щоб вони не робили настирних, самостійних, занадто емоційних кроків поза вашою спиною – варто першими запропонувати їм досліджувати нові запахи під вашим контролем.

 

«Спокій та взаємоповага»

 

В дикій природі в період народження дітей, мати частково відгороджується від інших членів її родини, і активний контакт та емоції вона демонструє швидше до тих, хто їй загрожує.

Зі своєї сторони, інші члени сім’ї також намагаються виказувати спокійно-стримані прояви контактів, щоб лишній раз не напружувати загострені почуття молодої матері.

Тому, перший час по появі немовля в домі уникайте активних емоційних ігор та обміну ласками між матір’ю новонародженого та собакою.

Спілкуйтесь з улюбленцями звичайним спокійним голосом; торкайтеся та гладьте не різкими, а плавними рухами, уникаючи зони холки та горла; не цілуйте та не обнімайте міцно. Бо те, що раніше було звиклою нормою, тепер може трактуватися як передумова до конфлікту.

 

Якщо ж вам здається, що з появою немовля ваш пес почав частково уникати Вас; менше йти на контакт; відводити погляд; рухатись повільніше та обережніше; на ласки відповідати спокійно-нейтрально – це зовсім не означає що він «образився» чи «ревнує», а навпаки – таким чином собака демонструє своє розуміння ситуації, повагу до вашого нового статусу, та проявляє «дорослу» турботу.

 

Ще декілька важливих порад, що стануть Вам в пригоді:

 

- розділіть денну порцію їжі собаки на кількість членів Вашої сім’ї та щодня по черзі годуйте чотирилапого з рук протягом перших 5-7 днів від появи в домі новонародженого. Особливо це стосується мами немовля.

 

- час від часу, під час годування немовля кидайте собаці смаколики, робіть це протягом перших тижнів (чудово, якщо продовжите і далі). Цим Ви продемонструєте, що не сприймаєте пса, як конкурента дитині, не відганяєте в такі миті, а навпаки – продовжуєте виявляти свою турботу та любов.

 

- з часом, коли маля підросте і крім материнського молока почне отримувати іншу їжу, збережіть традицію ділитися шматочками з собакою, але за обов’язкової (!) умови, що ваш улюбленець очікує нагороду спокійно, не скаче, не намагається активно випросити чи відібрати.

 

- шукайте найменшу нагоду продемонструвати собаці сигнали вашого розслаблення та впевненості у новій ситуації. Частіше сідайте як можна нижче, або навіть лягайте на килим чи підлогу. Використовуйте всі зручні моменти: коли щось читаєте, наприклад, чи розмовляєте по телефону.

 

Отже, момент першого знайомства – найбільш хвилюючий та емоційний.

Що найкраще робити і чого робити не варто?

 

Пам’ятайте, що перше знайомство з немовлям має відбутися раніше - ще тоді, коли Ви принесете для собаки з пологового будинку якісь речі дитини. Саме через цей запах собака дізнається багато інформації про майбутні зміни в вашому житті.

 

Коли мама з немовлям з’явиться на порозі дому, і собака кинеться їм на зустріч – ваше завдання спрямувати емоції радості пса на щось інше. Гарно справиться з цим завданням розсипана по підлозі жменька корму – нехай мозок собаки частково переключиться на пошук їжі, та зустріч з господинею не буде занадто емоційною.

Якщо молода мама має бажання активно відповісти на привітання улюбленця – головне робити це без дитини на руках.

Також, ще в дверях, Ви можете запропонувати собаці великий смачний хрящ чи іншу річ, яку цікаво гризти, а не лише швидко ковтнути. Це допоможе вам спокійніше зайти додому, правильно відповівши на радість улюбленця, та не обтяжуючи важливий момент обмежуючими, фіксуючими чи заборонними командами.

 

Зайшовши в кімнату, організуйте простір для першого знайомства.

 

Перед тим, як дати собаці змогу вперше понюхати дитину, ще раз запропонуйте якусь натільну дитячу річ чи використаний підгузник. І лише після того, як собака повністю задовільнить свій інтерес, та заспокоїться, дайте їй можливість понюхати дитячу ніжку.

Якщо хочете – можете покласти немовля в цей момент у ліжечко, на низький диван, собі на коліна.

 

Якщо ж ви тримаєте маля на руках - вам потрібно буде присісти, щоб собаці не прийшлось стрибати на вас, штовхатися лапами, та намагатися дотягнутись мордою до цікавого об’єкту. Така поведінка не припустима в стосунках «собака-дитина».

 

Якщо маєте невпевненість в реакції вашого улюбленця, чи підозрюєте, що емоції пса стануть неконтрольованими, можете попросити когось з домашніх допомогти в першому знайомстві. Вдягніть на собаку шлею і попросіть притримати його.

В жодному разі не тримайте собаку за жорстку амуніцію – біль, придушення та неприємні відчуття на горлі спричинить зворотну реакцію – собака оцінить ситуацію знайомства з дитиною, як небезпечну та загрозливу для себе. І всі наступні її реакції та дії будуть віддзеркаленням та продовженням цих початкових негативних думок.

 

Якщо в у вас живе декілька собак, почніть їх знайомство з дитиною по одній, обираючи в перші контакти найбільш спокійних, низько емоційних, стабільних. Не беріть відразу двох собак, якщо не впевнені в їх реакціях на 200 відсотків. Бо страх чи гіперемоційність однієї може спровокувати на такі ж дії іншу.

 

Розмір собаки – не гарант якоїсь певної моделі поведінки. Тому прогнозуйте дії тварини без упереджень.

 

Якщо ж у вас живе малосоціальна, ляклива, схильна до демонстрації агресії собака, організуйте перше тактильне знайомство на більш «нейтральній» території – на вашому подвір’ї, чи на вулиці під час прогулянки.

 

Якщо в момент повернення з пологового будинку, у вашому домі є сука з цуценятами, врахуйте, що деякі собаки, особливо низького статусу, лякливі чи не впевнені в собі та своїх правах, можуть сприйняти ваше немовля потенційною загрозою для своїх чотирилапих дітей. Тому перших 5 днів, доки все не стане на свої місця, уникайте можливих конфліктів чи неоднозначних ситуацій. І обов’язково використайте всі поради, які описані вище. А в гніздо з цуценятами щодня підкидайте речі зі свіжим дитячим запахом.

 

Зверніть увагу !

Доки ваша дитина ще не повзає самостійно, не пропустіть найкращий час для навчання собаки додатковим звуковим та тактильним тренінгам.

Починаючи обережно, від простого до складнішого, навчіть собаку, що неочікуваний дотик рукою чи ногою, іграшка чи річ, що впала поруч – нічого страшного і небезпечного за собою не потягнуть, а навпаки – це позитив та нагорода.

Торкніться собаки, її спини чи лапи, киньте поруч іграшку, поплескайте в долоні, тупніть ногою - і відразу запропонуйте смачний кусочок. Але не перестарайтеся, та не почніть всі тренінги одразу і настирно, дійте обережно, не поспішаючи, крок за кроком. Ви маєте ще досить часу, щоб правильно закріпити результат, а не злякати улюбленця.

 

Вітаю з новою цікавою сторінкою в вашому житті!